Мені особливо сподобалось те, що герой Адама Сендлера був ладен на все аби домогтись свого, а ще більше радує те, що це "своє" - це "велике і чисте..."
Дивлячись фільм, зайвий раз згадуєш продумку, наче на роботі немає друзів - всі конкуренти поміж собою. Кіно є тому підтвердженням. Безперечно - це драма, але я б же додала - "психологічний триллер".
Як на мене саме таким має бути триллер: фільм увесь час тримає глядача у напруженні, але в кадрі немає ні шматків людських тіл, ні крові, що брискає в різні сторони.
Як і всі фільми за участі Робіна Вільямса, кіно дуже добре, рекомендоване для сімейного перегляду, а ще краще для розширеного сімейного перегляду, тобто за участі молодят і їхніх батьків великою родиною.
Мабуть тільки після цього фільму для мене стало зрозумілим, що всі люди одночасно різні й однакові. Коли спочатку фільму в одних ситуаціях персонажі постають як герої, то в іншій вони опускаються на очах у прірву. Ті, від кого чекаєш підлості, допомагають у скрутну хвилину, а ті, то вчора подавав руку, зараз можуть зрівняти тебе з землею. Поганих людей немає, однак і цілковито хороших немає теж.
Справді! Після першого перегляду фільму захотілося стати добрішою, потоваришувати з сусідами, помиритися зі старими подругами і попросити вибачення у тих, хто давно вже на це не чекає.
Однак я притримаюся думки,що фільм одночасно має бути цікавим і для підлітків, і для дорослих. Підлітки після перегляду можливо будуть дещо уважніші при виборі об'єкту кохання, а дорослі по-іншому зможуть подивитися на своє життя і приклад, що подають молодому поколінню.
Першого разу дивилась фільм за рекомендаціїю друзів і не очікувала нічого надзвичайного - звичайне кіно для підлітків. Однак виявилось не зовсім так. Безперечно цікавіше, у будь-якому випадку - для мене, був перегляд фільму у порівнянні з прочитанням "Небезпечних зв'язків". Однак коли дивишся на події з думкою про те, що подібні речі могли мати місце пару століть тому, це вражаю надзвичайно і тоді речі сприймаються мало не шокуючи своєю відвертістю. Читала також трохи інший сценарій до фільму. Цей варінт виявився вдалішим.
Буквально місяць тому прочитала книжку "Ясновидящий". Вона мені дуже сподобалась, якраз такий триллер, який я б з радістю подивилися. Завантажила собі фільм "Сяйво". Як результат перегляду - ніякого задоволення. Як на мене, якби я спершу не прочитала книжку, багато чого з фільму мені залишилося б незрозумілим. У цьому разі: краще прочитати книжку Стівена Кінга, аніж дивитись цей фільм.
Мені взагалі здається, что мультик скоріше для дорослих тому, що є ідея, яку автори жодного разу не загубили. Дуже сподобалося те, що для спілкування закохані не використовиють практично ніяких слів, окрім імен один одного. Певна річ, спочатку були якось не звично, в плані - тихенько, але потім стало зрозуміло, що так набагато легше розуміти героїв, адже окрім тих слів, які моглди сказати вони, кожен з глядачів міг домислити своє і від цього фільм тільки виграв. Обов'язково раджу всім подивитися, і якщо у вас є кохана людина, то краже дивитися його удвох.
![[X] Закрити вікно](http://www.multikino.com/images/closeButton.jpg)
Коментар до фільму 50 перших поцілунків
Мені особливо сподобалось те, що герой Адама Сендлера був ладен на все аби домогтись свого, а ще більше радує те, що це "своє" - це "велике і чисте..."