Щоб наважитись настільки гучно рекламувати своє творіння, як це робив Джеймс Камерон, треба бути стопроцентно впевненим у своєму успіху, адже неписане правило «чим більше очікуєш від кінофільма, тим менше від нього отримуєш», часто спрацьовує у глядача буквально на підсвідомому рівні. І все ж Камерон вирішив ризикнути: ще задовго до виходу стрічки на екрани було голосно заявлено, що «Аватар» підніме світовий кінематограф на якісно новий рівень і стане революцією у світі кіно.

Так в чому ж революція? Перш за все, спеціально для створення «Аватару» було розроблено цілий ряд нових надсучасних технологій для постановки комп’ютерних спецефектів. Зокрема, вперше в історії кіно було використано новітню систему для аналізу виразу обличчя: за допомогою спеціальних відеокамер, які встановлювалися на головах у акторів, вловлювалися найдрібніші елементи їх міміки, ретельно аналізувалися та абсолютно точно відтворювалися на обличчях анімованих персонажів. Особлива увага приділялася очам героїв. Крім того цікаво, що безпосередньо в процесі зйомок актори могли в режимі он-лайн відразу ж побачити на екрані комп’ютера себе в образі жителів планети Пандора. До роботи над фільмом долучилися кращі з кращих спеціалістів в області комп’ютерної графіки, музики, і навіть лінгвістики. На одну лише підготовку до зйомок було потрачено більше року, загалом для роботи над стрічкою було задіяно понад тисячу чоловік. Кінокартина шліфувалася наче дорогоцінний камінь, продумувалася і відпрацьовувалася до найменших деталей. Титанічна праця авторів фільма була просто зобов’язана оправдатися належним чином.

В результаті ми насправді отримали надзвичайно красиве і високоякісне кіно. Джеймс Камерон створив цілий світ. Та мальовничість, якою він наділив краєвиди Пандори, захоплює до глибини душі, а фінальна битва вражає своєю ефектністю та масштабністю. Мешканці Пандори постають перед глядачем неначе живі, і моментами навіть здається що в очах іншопланетян Н’аві можна взагалі розгледіти власне відображення. Крім того, картина наділена і своєю міфологією та філософією. Ідея пов’язати рослинний і тваринний світи спільною нервовою системою є по меншій мірі досить глибокою і навіть дуже актуальною на сьогоднішній день, особливо зважаючи на теперішній стан довкілля. «Аватар» величає неймовірну духовність і гармонію у відношенні з природою – саме ту, якої переважно так не вистачає нам – людям. Цілком ймовірно, що якби на нашій планеті провели відповідні дослідження, то могло б виявитися, що Земля влаштована приблизно так само як і Пандора Джеймса Камерона. В плані постановки «Аватар» практично досконалий, хоча і не позбавлений певних типових американських «штампів».

Що стосується сюжету, то я б сказав що «Аватар» це більше душевне кіно, ніж інтелектуальне. Щоб ввести глядача в суть справи вистачило б всього кілька хвилин, і ще кілька речень щоб передати весь перебіг подій. Натомість фільм триває понад дві з половиною години, і на протязі всієї його тривалості акуратно розжовуються і смакуються його драматична складова, любовна лінія, балансування головного героя між двох сторін. Втім, є й інша сторона медалі. В сюжеті «Аватару» багато кінокритиків розгледіли і явні натяки на сучасну дещо агресивну політику Сполучених Штатів Америки: зокрема, наприклад, на поведінку американських нафтових компаній в лісах Амазонки. Крім того цікаво, що полковник Кворітч за сюжетом фільма мимольотом пригадує, що приймав участь у військових операціях в Нігерії та Венесуеллі і чудом залишився серед живих. Отже, за подіями фільму, військові США якимось чином уже встигли похазяйнувати в цих країнах, які в нашій реальності насправді багаті на ту ж таки нафту. Навряд чи багато американських режисерів можуть собі таке дозволити.

Надзвичайно приємно, що в Голлівуді ще є люди, які не страждають «зірковою хворобою» і все ще готові повністю викластись для створення максимально якісного кіно. Після перегляду «Аватару», подібно головному герою, ніби насправді прокидаєшся після неймовірно красивого сну, після подорожі на Пандору.

PDima