Пишучи цей текст я не почував себе щасливим. Моє нещастя заключається в тому, що я люблю французьку версію шаленого Бессонівського "Таксі". Якщо б я не знав цієї версії, то можливо зміг би знайти плюси в її американському рімейку "Нью-Йоркське Таксі".

Фабула "Нью-Йоркського Таксі" не сильно відрізняється від французького оригіналу. Тут присутній невдаха поліцейський (Джим Феллон), який крім того що поганий поліцейський, так ще й не вміє водити автомобіль. Після ще однієї невдачі у нього забирають кримінальні справи і призначають в пішохідний патруль. Випадково він стає свідком нападу на банк, вчиненого групою замаскованих грабіжників. Маючи надію віднайти свою стару роботу, наш герой сідає в перше припарковане таксі і вирушає навздогін. Він ще не знає, що доля звела його з найшвидшим водієм, самого швидкого таксі в Нью-Йорку...

Творцям стрічки вдалась незвичайна річ. Вони зробили екшн-комедію, що є... нудна. Герої дуже передбачувані, діалоги позбавлені розмаху, а переслідування, будучи кращим елементом французького оригіналу, тут виглядають блідо і неефективно. Правду кажучи, більші емоції у мене викликала поява на екрані довгоногої Жізель Бундчен у скромному вбранні, ніж надсучасне таксі, яке летить з швидкістю "світла" вулицями міста.

Бажаючи відійти від "класики" творці американського рімейку вирішили дати роль водія жінці - Квін Латіфа. І треба визнати, що це була єдине правельне рішення, прийняте під час зйомок фільму. Латіфа ще раз нас переконує, що у неї є немалий талант до комедій і, не зважаючи на простенький сценарій і жарти на расовій основі, вона вміє нас розвеселити. Це мистецтво розсмішити не вдається її партнету по знімальній площадці Джиммі Феллонгу, який просто жалісний. Він корчить гримаси, бажаючи невміло спародіювати Майка Майєрса, і замість того щоб викликати у нас сміх, викликає занепокоєння.

З прикрістю мушу визнати, що перегляд "Нью-Йоркського Таксі" це страта часу. Фільм знайде своїх шанувальників, але, як на мене, він не дуже веселий і не дуже цікавий. Але остаточне рішення. звичайно за Вами.

Микола Шевченко