Для Хела Ларсена почати тривалі стосунки з дівчиною дуже складно, причому, винна в цьому навіть не його не сама презентабельна зовнішність, а власні занадто завищені запити. Але життя Хела міняється після несподіваної зустрічі в ліфті — його випадковий попутник «розплющує йому очі», наділяючи здатністю бачити не зовнішню оболонку людей, а їх внутрішню красу.

Не підозрюючи про зміну, що сталася з ним, Хел знайомиться з Розмарі, яка здається йому справжньою красунею, до того ж вона розумна, забавна і дуже добра. Ось тільки оточуючи замість худенької і стрункої дівчини бачать неосяжних розмірів «слониху», під якою раз у раз ламаються стільці.